По некоторым причинам автор не имеет возможности посещать Логово. Но она очень хотела получить критику от незаинтересованных людей.
Если не сложно - напишите хоть пару строк: нравится-не нравится, почему и чтобы вы посоветовали.

Я дивлюсь собі у вікно:
Бачу осінь у жовтому листі.
Вже моїй душі все одно
В цьому світі брехні і користі...

Осінь грає барвистим теплом,
Світ оточує холодним смерканням.
Я спасаюся правди зерном!
А не вірою в щастя й коханням.

Я приймаю реальність як є!
З її фальшем, обманом і біллю.
З чорним кольором, що виграє,
І що менше стрічається, з білим.

Я приймаю ненависть й любов!
Я приймаю страждання і радість.
Я приймаю усе знов і знов.
Я з душею приймаю реальність!!!

Добавлено (09 Янв 09, 2:07 Am)
---------------------------------------------

Ну, і чому ми миримось з прощанням?
Чому ми все вирішуєм зітханням?
Чому розводимо в печалі руки?
І чо`му не чутні` ніякі звуки?

Чому, прощаючись, не знаєш, що сказати?
Чому ми не навчилися прощати?
Пробач йому - і він тобі пробачить!
Але вона дурна лише стоїть і плаче.

Чому, прощаючись, так боляче мовчати?
Чому, прощаючись, не знаєш, що сказати?
Чому, прощаючись, серце любові просить?
Чому, прощаючись, твій розум каже: "Досить..."?

Чому, простившись, сльози ллють як ріки?
Чому два образи застигли мов навіки?
Чому, простившись, ми клянемо` прощання?
Чому?.. Бо гордість так руйнує нам кохання...

Добавлено (10 Янв 09, 0:56 Am)
---------------------------------------------

Лето пыхтело зноем,
Счастье билось в крови.
Было смешно нам обоим
В нежных обьятьях любви.

Но время пришло расставаться,
Как больно не было б нам,
И как не хочу я прощаться,
Подкрался осенний туман.

Осенние дождики ллются,
Слёзы набрались в глазах.
И чувства болючие бьются,
Ведь осень в наших сердцах.

Осень пришла внезапно,
Падает жёлтый лист.
Радость моя иссякла:
Осень пришла в мою жизнь